3 червня 2015 року відбулася сесія Київської обласної ради. В роботі сесії взяв участь і виступив голова Київської обласної ради профспілок Кононенко Валентин Федорович.

                                                                               Шановні депутати !

Я дякую вам за надану можливість прийняти участь в роботі сесії і висловити позицію профспілок  щодо адміністративної реформи в області. Подія ця на нашу думку архіважлива і буде історичною, якщо вона  пройде так, як задумано, а не так як «завжди». Профспілки, як ви знаєте не політична організація, наше головне завдання - соціальний захист трудівників. А адміністративна реформа як раз і передбачає поліпшення соціального захисту населення.

Як важливо що основою суспільства буде громада і проживаюча на її території людина буде відчувати себе повноправним членом.

Візьміть  сьогоднішню ситуацію в Києво-Святошинському районі . Щоб вирішити якість питання жителю необхідно їхати в Київ до райдержадміністрації , в районну раду в протилежний бік міста, соціальні питання – в Боярці, Вишневому і т.п. і це на протязі багатьох років.

А ось із медичним обслуговуванням. Мені довелось працювати ще за радянських часів в Фастові  і при цьому постійно мирити міськвиконком і райвиконком в питаннях фінансування лікарня, яка обслуговувала міське і сільське населення.

Думаю, що наше підростаюче покоління отримає рівнозначні для всіх знання. Повнокомплектні школи, висококваліфіковані вчителі – гарантія цього. Невелика відстань в межах громади сприятиме вирішенню транспортної проблеми по підвозу дітей.

Культура. Профспілкам надоїло розглядати скарги працівників цієї сфери, коли їх безпідставно  скривджували при перекидуванні фінансування із районного бюджету до сільради і навпаки.

І нарешті. Профспілки надіються що почнеться  підйом економіки, оживуть і народяться нові вітчизняні товаровиробники.

Громада буде господарем землі. Вона не дозволить  нинішнім олігархам, так званим «пахарям» забирати врожай, залишивши місцевим  жителям понівечені, спустошені поля.

Скажіть до яких пір ми будемо завозити в Україну з Китаю скрепки, труси із Турції. Засоби масової інформації хвалебно  кажуть про закуплені за кордоном 400 тисяч комплектів літнього одягу для наших солдатів. А чому ж не використати потужності швейного виробництва «Гаяне» м.Переяслав-Хмельницького, яке традиційно пошивало спецодяг для силових структур. Багатющі наробки для міністерства оборони має Броварський завод порошкової металургії.Із шести тисячного колективу залишилось працюючих  350 чоловік і ще при цьому борг по заробітній платі більше 4 мільйонів гривень .

Міжнародна організація праці схвалює і розповсюджує досвід виробничої кооперації. І вона діє у всьому світі. Сказати що це щось нове. Ні. Паростки подібного були і у нас. Була промкооперація, були артілі, були і міцні одноосібники. Ми самі себе забезпечували самим необхідним. Сподіваємось що це можна робити в умовах громади. А саме головне нам здається що громада це та частина суспільства де всі будуть на виду, щезнуть у нас височезні тини, палаци, рівноправні, законопослушні будуть пересічні громадяни і високопоставлені чиновники і кожен буде пишатись своєю долею.

Дякую за увагу.