Насильство та домагання стосовно осіб з інвалідністю у сфері праці |
![]() |
У червні 2019 року на Столітній конференції Міжнародної організації праці (МОП) було прийнято Конвенцію МОП № 190 про викорінення насильства та домагань у сфері праці та супровідну Рекомендацію МОП № 206. Міжнародне співтовариство чітко вказало на те, що насильство та домагання у сфері праці є неприпустимими та повинні припинитися. Ці знакові документи були розроблені соціальними партнерами (представниками урядів, роботодавців та працівників) та заклали фундамент для запобігання та боротьби з насильством та домаганнями на основі інклюзивного, комплексного та ґендерно-чутливого підходу.
Конвенція визнає право кожного на вільну від насильства та домагань сферу праці. Конвенція визначає насильство та домагання як “низку неприйнятних форм поведінки і практик або загрози таких, здійснених одноразово чи систематично, метою, результатом або можливим наслідком яких є заподіяння фізичної, психологічної, сексуальної чи економічної шкоди, включаючи ґендерно-обумовлені насильство і домагання”. Вона пропонує широкий захист та застосовується до державних та приватних секторів, формальної та неформальної економіки, міських та сільських районів.
У ході обговорень, які передували прийняттю документів, дискримінація за ознакою інвалідності була визначена важливим фактором, який збільшує ризик насильства та домагань. Особи з інвалідністю можуть зазнавати специфічних насильства та домагань та більшою мірою, ніж особи, які не мають інвалідності, однак такі ситуації часто залишаються поза увагою.
Інформаційний матеріал розроблений Міжнародною організацією праці.
Завантажити дану брошуру у форматі PDF можна за посиланням тут
|