-->
| Серце віддаю дітям |
 |
Ці слова педагога-класика Василя Сухомлинського співзвучні черговій акції від плідного симбіозу "Vanforlife"/ IUF за участі керівника Київської обласної ради профспілок. Цього разу недремне око донатів сягнуло міста Ладижин Вінницької області, яке нещодавно стало епіцентром підступного удару ворожих ракет по місцевій ТЕЦ.
Один із анонсованих раніше інвекторних генераторів було адресовано місцевому ліцею N1, і цілком виправдано. Адже окрім 320 учнів та дошкільнят, які забажали навчатися стаціонарно, тут дислокується пункт незламності на 600 осіб, до речі, найбільший у місті. І при максимальному завантаженні пункту потрібні щонайменше два таких генератори, проте для нинішнього номінального навантаження достатньо одного такої потужності.
Високого статусу процедурі вручення генератора надала присутність широкого представництва місцевих очільників на чолі з міським головою Коломєйцевим Валерієм Івановичем, який подякував компанії " Vanforlive" та особисто координатору Європейської профспілки Дмитру Степанюку за турботу про дітей. Натомість голова Київської обласної ради профспілок, голова Київської обласної профспілки працівників АПК Василь Хвостіков висловив таке переконання, що благодійний дует Vanforlife"/ IUF ніколи не діє одноразово, а одна зустріч переростає у довготривале шефство.
Головні винуватці заходу - дітки - радо вітали цінну (його вартість в Україні понад 115 тисяч гривень) обновку та одразу почали запитували про своє - коли нарешті можна буде без перебоїв заряджати телефони та, головне, запалити новорічну ялиночку...
Директор ліцею Конопелько Геннадій Вікторович запевнив нас у тому, що школа забезпечена необхідним обладнанням та має професійний педагогічний колектив, до того ж твердопаливні котли для обігріву школи мають достатній запас дров до весни. А завдяки генератору тепер не буде перебоїв з водопостачанням школи, адже потужності власних генераторів бракувало для повноцінного водозабезпечення.
Отже, розлучалися ми як давні друзі, і казали не прощавайте, а "До побачення". Бо як наголосив Василь Хвостіков, діти найбільше чекають подарунків від Святого Миколая, а генератор - це обов'язок дорослих. Тож подорож до казки іще попереду.
А биття сердець дорослих, і найперше наших благодійників, минаючи тисячі кілометрів і декілька кордонів, тепер звучатиме і в ритмічному, приглушеному торохтінні генератора. Сердець, відданих дітям України!
|
