| Правові механізми захисту трудових прав працівників під час пандемії – посібник |
 |
Наприкінці січня 2021 року був проведений вебінар для правових інспекторів, технічних інспекторів праці та інших представників з питань охорони праці членських організацій Федерації профспілок України за спільною ініціативою Міжнародного фонду «Відродження» і Представництва Європейського Союзу в Україні спільно з Департаментом правового захисту, Департаментом охорони здоров'я апарату ФПУ та МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI). |
|
| Сім ознак трудових відносин: уряд схвалив законопроєкт |
|
На позачерговому засіданні 8 лютого Уряд схвалив проєкт Закону «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності».
Що дасть законопроєкт? Прийняття закону сприятиме зменшенню незадекларованої праці в Україні, легалізації заробітної плати та посиленню захисту працівників. «Уряд продовжує трудову реформу та активно працює над удосконаленням законодавства про працю. Збільшення кількості офіційно оформлених працівників шляхом легалізації трудових відносин сприятиме забезпеченню їх соціальних потреб та економічному зростанню України», — зазначив міністр розвитку економіки Ігор Петрашко. Документ передбачає визначення на законодавчому рівні поняття трудових відносин та запровадження принципу презумпції наявності трудових відносин.
|
|
| Врегульовано питання про зарахування до страхового стажу періоду одержання допомоги по частковому безробіттю |
|
Страховий стаж для призначення пенсій обчислюється відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. №1058 (набрав чинності з 1 січня 2004 року). Зазначеною статтею, зокрема, було передбачено, що крім трудової чи іншої діяльності особи до страхового стажу при обчисленні пенсії враховується також період одержання допомоги по безробіттю. У подальшому було запроваджено допомогу по частковому безробіттю, проте зміни до статті 24 зазначеного вище Закону щодо врахування до страхового стажу періоду одержання допомоги по частковому безробіттю не вносилися. У 2020 році запроваджено допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2.
Враховуючи, що втрата страхового стажу впливає на рівень пенсійного забезпечення, а за певних обставин, і на право на пенсію, Федерація профспілок України зверталася до органів виконавчої влади стосовно необхідності внесення відповідних змін до законодавства. Верховною Радою України було схвалено Закон України від 04.12.2020 р. №1071 «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», яким, зокрема, внесено зміни до абзацу третього частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими до страхового стажу при обчисленні пенсії, крім періоду отримання допомоги по безробіттю, зараховується і період отримання допомоги по частковому безробіттю, допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. При цьому, відповідно до пункту 3 розділу ІІ Закону №1071, особи, яким призначено пенсію в період з 1 квітня 2020 року до набрання чинності Законом №1071 (тобто, 10 грудня 2020 року), мають право на перерахунок (відповідно до їх заяви) пенсії для врахування до страхового стажу періоду одержання допомоги по частковому безробіттю, в т.ч. на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Управління соціального страхування і пенсійного забезпечення апарату ФПУ |
|
| Відповідальність за невиплату заробітної плати пропонується посилити |
|
У Верховній Раді України зареєстровано законопроект № 4589 «Про внесення змін до статті 175 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат».До Кримінального кодексу пропонується внести зміни шляхом виключення частини 3 статті 175, яка передбачає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам. У пояснювальній записці зазначається, що за інформацією Державної служби статистики України станом на кінець 2020 року заборгованість із виплати заробітної плати становить майже 4 млрд. гривень. Проблема затримки із виплатою зарплатні знову набирає значення. Право на заробітну плату, не нижчу від встановленої законом, а також на своєчасне одержання винагороди за працю гарантується Конституцією України (стаття 43) та Кодексом законів про працю України (статті 2, 21, 22). Строк, періодичність і місце сплати заробітної плати встановлюється статтею 24 Закону України «Про оплату праці». Цією статтею передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. На сьогоднішній день чинні положення статті 175 Кримінального кодексу України встановлюють кримінальну відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності. Разом з тим, частиною третьою цієї статті встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам. Крім того, планується посилити відповідальність за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат: збільшити суму штрафів в 3 рази та встановити покарання у вигляді штрафу від півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (22 500 грн до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 грн). За те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат пропонують карати штрафом від трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51000 грн) до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85000 грн). |
|
| Чи можуть бути змінені умови оплати праці у зв’язку із зменшенням обсягів виробництва під час карантину? |
|
При укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством. Суб’єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами. (Суб’єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; роботодавці, організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців або їх представницькі органи; професійні спілки, об’єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники). Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніше як за два місяці до їх запровадження або зміни. У зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Таким чином, зміна умов оплати праці можлива за умови змін в організації виробництва і праці та за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. При цьому також необхідно враховувати, що зміна систем та розмірів оплати праці є зміною істотних умов праці, яка потребує повідомлення працівників не пізніше ніж за два місяці, а також надає право працівнику припинити трудові відносини на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП із виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку, якщо він не погоджується на продовження роботи з новими умовами оплати праці. |
|
| Особливості роботи в умовах неповного робочого часу |
|
Державний центр зайнятості нагадав, що неповна зайнятість – це зайнятість працівника на умовах робочого часу, що менший від норми, передбаченої законодавством, і може встановлюватися за договором між працівником і роботодавцем з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»). Про це йдеться на офіційному сайті центру зайнятості.Праця на таких умовах розглядається як спосіб узгодження професійних та сімейних обов’язків, або ж є альтернативою скороченням у період економічних труднощів. Законодавством допускається зменшення тривалості робочого дня, робочого тижня, а також робочого дня і робочого тижня одночасно. Неповний робочий час слід відрізняти від скороченого робочого часу (на розмежуванні цих понять акцентувало увагу Міністерство соціальної політики України (2006) в листі). Стаття 56 Кодексу законів про працю України проголошує, що робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень трудових прав працівників, зокрема й скорочення тривалості їхньої щорічної основної відпустки. Знання своїх взаємних прав і обов’язків сторонами трудових відносин дозволить уникнути непорозумінь при застосуванні неповного робочого часу.
|
|
| У разі самоізоляції або хвороби на COVID-19 ФССУ оплачує лікарняні, видані за спрощеною процедурою |
|
 У разі підтвердженого діагнозу COVID-19 або потреби в оплачуваній за кошти Фонду соціального страхування України самоізоляції під меднаглядом, відповідні лікарняні листки не потребують погодження із заввідділення або ЛКК для їх продовження на термін понад 10 днів.
Такі зміни внесено наказом МОЗ України № 2593 «Про затвердження Змін до Порядку надання первинної медичної допомоги та Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян». Нагадаємо, ФССУ компенсує застрахованим особам втрачений заробіток за весь час лікування або ізоляції від коронавірусної хвороби, починаючи з шостого дня непрацездатності (перші п’ять днів фінансує роботодавець). |
|
| Щодо Плану роботи Київоблпрофради на 2021 рік |
|
Президія Київського обласної ради профспілок своєю постановою 17 грудня 2020 року затвердила План роботи Київської обласної ради профспілок на 2021 рік.
Ним передбачається участь у засіданні Київської обласної територіальної тристоронньої соціально-економічної ради, на якому розглядатиметься питання «Про стан виконання Територіальної Угоди між Київською обласною державною адміністрацією, Спільним представницьким органом об’єднань організацій роботодавців Київської області та Київською обласною радою профспілок на 2016-2020 роки». На травень заплановане засідання Ради КОРП з питання «Про завдання профспілкових організацій по захисту трудових,соціально-економічних прав та інтересів працівників в умовах пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». |
|
| Профспілки виступають за посилення соціального захисту потерпілих на виробництві |
|
СПО об’єднань профспілок звернувся до Міністерства соціальної політики України щодо необхідності посилення соціального захисту потерпілих на виробництві за рахунок коштів соціального страхування.
Зазначене питання профспілкова сторона порушувала при проведенні аналізу виконання положень Генеральної угоди на 2019-2021 роки та можливих до неї змін. У своєму листі СПО об’єднань профспілок звертає увагу на те, що чинним законодавством передбачено, у разі втрати працездатності, встановленої комісією, Фонд проводить одноразову страхову виплату потерпілому. Її розмір визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності (виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату). Разом з тим, якщо, наприклад, у 2014 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб сягав розміру мінімальної заробітної плати (на кінець 2014 р. – 1301 грн.), а середньомісячна зарплата тоді складала 4012 грн, то 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (22 117 грн.) становили більше 5,5 середньомісячних зарплат.
|
|
| Відновлено фінансування зупинених видатків Фонду соціального страхування України |
|
Законом України від 13.04.2020 № 553 Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (пункт 5 прикінцевих положень) на період дії карантину було призупинено низку видатків Фонду соціального страхування для потерпілих на виробництві. Зокрема, зупинено: - страхові виплати одноразової допомоги потерпілому в разі стійкої втрати працездатності та членам його сім’ї; - витрати на санаторно-курортне лікування; - витрати на лікарські засоби та вироби медичного призначення; - витрати на спеціальний медичний, постійний сторонній догляди, побутове обслуговування та додаткове харчування, іншу медичну допомогу.
|
|
